Як прикрашали новорічну ялинку наші предки

На Різдво вперше, у ХVІІ столітті, прикрашати ялинку стали у Німеччині та Прибалтиці. Ялинкові прикраси були дуже простими, але були дуже символічними. І бідні жителі, і знатні вельможі прикрашали ялинку цукерками, сухофруктами, печивом, горіхами і шишками, які символізували земні дари, достаток і процвітання. А верхівку ялинки прикрашали Віфлеємською зіркою, яка є символом зірки, що привела трьох мудреців до маленького Ісуса Христа, згідно з Євангелієм.
З другої половини XVIII століття ялинкові прикраси стали більш ошатними: паперові квіти, позолочені ялинкові шишки і порожні яєчні шкарлупки або позолочені чи посріблені картоплини. І лише у ХІХ столітті на початку ХХ з’являються звичні для нас ялинкові іграшки – зі скла. Їх випускають сотні склодувних заводів по всій Європі. Та мистецтво виготовлення скляних ялинкових прикрас довго зберігалося у таємниці і коштували вони великих грошей. Тому люди продовжували прикрашати деревце традиційними прикрасами, до яких додалися картонні іграшки. Найбільш популярними були фігурки звірів, птахів та ангелів. 
Стародавні ж слов’яни не знали ялинки, але прикрашали будинок оберегами. Люди вірили в сили природи, здатних захистити від бід і хвороб та принести удачу і здоров’я. Кожна деталь оберегу мала свій особливий зміст: квасоля символізувала красу, перець і часник – здоров’я, мішечок – благополуччя, соняшник – успіх, насіння – удачу, мак – довголіття, хліб – добробут тощо. Фігурки ліпили з солоного тіста, щоб вони довго служили.
А ще у деяких регіонах до новорічного свята вирощували в діжках вишню, яка до свят розквітала. Лише в кінці XIX століття ялинки стали головною прикрасою і міських і сільських будинків. Іця традиція існувала практично до 1918 року. Однак, з-за стосунку прикрашеної ялинки до Різдва (тобто до релігії, церкви), прикрашати ялинку було заборонено на цілих 17 років, аж до 1935 року.
У колишньому СРСР традицію святкувати Новий рік з прикрашеною зеленою красунею було відроджено. Асортимент іграшок став дуже різноманітним. У 50-х роках минулого століття, з’явилися казкові персонажі: Айболить, Дід Мороз, Снігуронька, Чіполіно, різні звірі: білочки, ведмедики, зайці. Після виходу знаменитого фільму Е. Рязанова «Карнавальна ніч», з’явилися ялинкові іграшки у вигляді годинника, на яких стрілки завмерли в положенні «без п’яти дванадцять». Модно було гілячки ялинки прикрашати ватними кульками, які імітували сніг.
У 1960-ті роки з’явилися перші електричні ялинкові гірлянди. Спочатку виглядали вони дуже просто: лампочки-кульки, пофарбовані в різні кольори: синій, жовтий, червоний, іноді розписані сніжинками і «морозними візерунками».
У 1970-80-ті роки став популярний «дощик» з фольги, а також пухнаста мішура. З кінця 1980-х з’явилася мода на всілякі гороскопи і це не могло не позначитися на новорічній індустрії. І у 90-ті роки в продажу з’явилося безліч ялинкових кульок із зображенням тварин – символів наступаючого року. Ця тенденція актуальна і досі.

Коментарі

Додати коментар

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду