Нариси з історії селища Дубове (ФОТО)

​Селище Дубове, що у Тячівському районі Закарпатської області, розкинулось серед мальовничих гірських вершин, через селище протікає гірська річка Тересва, яка несе свої води до р.Тиси. Проживає в Дубовому близько 14 тисяч населення.Дубове заселялося в ті роки 14-15 ст., коли в Україні відбувалися постання, і закарпатські повстанці рятували собі життя, ховаючись у горах, територія яких залишалася вільною. У важкодоступній місцевості влада феодалів ніколи не поширювалася так швидко, як на рівнинній території. 

Різні цікаві легенди розповідають старожили про походження назви селища. Одні стверджують, що опришки знайшли в центрі села величезного дуба, на місці якого зараз побудований Петропавлівський храм. Цього дуба не могли обійняти дванадцятеро людей. Інші говорять, що пеньок від дуба слугував столом для опришків, за яким відбувалися їхні збори. Ще існують перекази про те, що опришки зрізали величезний дуб і рахували на ньому гроші. А також існує версія, що назва селища „Дубове” походить від того, що у цій місцевості росте велика кількість дубів. 

Довгий час селище знаходилося під владою різних феодальних держав. 

В 18 ст. в центрі селища була побудована кам’яна церква. У 1809 році при австро-угорському пануванні починає будуватися Петропавлівський храм.

В селищі проживали люди різних національностей: угорці, німці, шваби і чехи. 

В 19 ст. тут активно розвивалася деревообробна галузь, а також функціонувало мануфактурне виробництво заліза з місцевих низькоякісних руд. 

З 1870 року до осені 1818 року в селі існувала угорська школа. 

У 1918 році в селищі відбулося повстання, вчинялися погроми єврейських магазинів. Того ж року Дубове опинилося під владою Чехословаччини. 
Під час ІІ світової війни у селищі сформувався рух опору, багато його мешканців брали участь у військових діях.

У післявоєнний час у селищі відбувалася колективізація. 

На фотографіях зображене тодішнє життя селян.  ​