Без газових котлів і парковок: які нововведення підготували для українців

Без газових котлів і парковок: які нововведення підготували для українців
Українцям заборонять встановлювати в квартирах газові котли

В уряді всерйоз взялися за зміну давно застарілих будівельних норм, які до сих пір діють в Україні. Мінрегіон пропонує цілий комплекс змін, який торкнеться безпосередньо житла українців, а також інфраструктури, кафе, ресторанів, готелів і т.д.

Деякі норми вже вступили в силу. Наприклад, з 1 вересня 2018 р заробила норма про обов'язкову енергомодернізацію шкіл, а з 1 жовтня – дитячих садків. Сайт "Сегодня" зібрав головні зміни, які вже відбулися або тільки плануються в 2019 році.

Квартири і житлові будинки
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства планує змінити підхід до будівництва нових багатоповерхівок і зробити їх більш енергоефективними.

Наразі пропонується будувати будинки з класом енергоефективності не нижче "С". Нагадаємо, що клас енергоефективності будівлі – це показник, який оцінює, наскільки ефективно споруда витрачає теплову та електричну енергію в процесі експлуатації. Клас "С" – це середній показник з невеликим відхиленням витрати теплової енергії.

У нових нормах сказано, що така зміна дозволить економити до 40% енергії і істотно продовжить термін експлуатації будівель. Тому вже в 2019 р запланований перехід на європейські норми, де буде чітко прописано, будинки з яким класом енергоефективності можна і потрібно будувати.

До того ж, з 18 грудня 2018 року набрав чинності новий Перелік будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл. У цьому документі сказано, що тепер українцям для будівельних робіт з комплексної теплоізоляції (утеплення даху, стін, підвалу, технічного поверху і т.д.) не потрібно отримувати дозвіл. Нововведення стосується як індивідуальних житлових будинків, так і багатоквартирних, висотою до 100 метрів. Раніше для того, щоб утеплити будинок, потрібно було подавати запит до Державної архітектурно-будівельної інспекції та чекати дозволу. А займала ця процедура від одного до шести місяців.

Крім утеплення українці зможуть вільно проводити реконструкцію і капремонт внутрішніх інженерних систем, тобто опалення, вентиляції, водопостачання тощо. Раніше для того, щоб замінити труби або встановити систему опалення, потрібно було отримувати офіційний дозвіл, що також вимагало чимало часу. До речі, документи тепер не потрібні і для того, щоб зробити в квартирі або приватному будинку перепланування – правда, тільки в тому випадку, якщо ви не плануєте втручатися в несучі конструкції.

Ще одне нововведення, яке підготував Мінрегіон, це заборона на розміщення в квартирах побутових газових теплогенераторів з закритими і відкритими камерами згоряння. Раніше їх установка ніяк не регулювалася, але в міністерстві відзначають, що такі теплогенератори можуть бути дуже небезпечними.

Пояснюється, що буде дозволена установка теплогенераторів для опалення та гарячого водопостачання потужністю до 30 кВт в індивідуальних і багатоквартирних житлових будинках до 3 поверхів.

Обов'язкові умови для такої установки:

приміщення кухні висотою не менше 2,2 м з наявністю природного освітлення (незалежно від наявності плити);
площа приточного пристрою повинна становити не менше 0,025 м²;
в приміщеннях кухонь, інтегрованих в структуру житлової кімнати, допускається установка тільки теплогенераторів з закритою камерою згоряння.
Теплова потужність конвекторів, що встановлюються в житлових приміщеннях, не повинна перевищувати 7,5 кВт. При цьому приміщення повинні бути обладнані контролем концентрації газу.

Інклюзивність
У грудні 2018 р були представлені також нові норми доступності будівель, які вступлять в силу вже з весни 2019 року. Ці норми повинні полегшити пересування для всіх людей з інвалідністю та маломобільних груп. Нові правила врегулюють установку пандусів, створення безбар'єрних зон, обладнання спеціальних туалетів тощо.

Наприклад, в правилах міститься норма про обов'язкове облаштування доступних санвузлів для маломобільних груп населення на великих громадських об'єктах, а саме в аеропортах, на вокзалах, стадіонах і в торгово-розважальних центрах.

Універсальні кабіни санвузлів повинні бути обладнані необхідною сантехнікою і поручнями, а також мати ширину не менше 1,65 м і глибину не менше 1,8 м.

Крім цього, у всіх спортивних закладах повинні з'явитися:

безпечні пандуси, спеціальні підйомники і інші засоби доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату;
тактильна плитка на підлозі, інформаційні таблички і позначення шрифтом Брайля, інші візуальні елементи і аудіовказівники для людей з порушенням зору;
дублювання важливої звукової інформації текстами, сурдоперекладом для людей з порушенням слуху.
Також повинні бути обладнані універсальні туалетні кабінки та душові, а в роздягальнях потрібно зробити спеціальні шафи для одягу.

Ще одним нововведенням стане і створення безбар'єрного простору в кафе, ресторанах та інших закладах громадського харчування. Так, в ДБН прописано, що обов'язково потрібно облаштовувати посадочні місця для людей з інвалідністю, а також забезпечувати заклади пандусами та ліфтами. Доступними для людей з інвалідністю повинні стати і кінотеатри, театри, філармонії, опери та інші концертні установи.

Інфраструктура
Ще один пласт змін – це українська інфраструктура. У нормах з'явилися нові положення про те, як проектувати транспортні вузли, розв'язки, парковки тощо.

У нових ДБН з планування і забудови територій заборонили проектування і організацію парковок для автомобілів всередині нових житлових кварталів. Гаражі і парковки рекомендується розміщувати на периферії житлових районів і на міжмагістральних територіях, подалі від ігрових майданчиків і зон відпочинку.

Також зазначено, що відстань від місця проживання автовласника до парковки або гаража не повинно перевищувати 700 метрів. Гостьові автостоянки планується розміщувати з боку проїзду або вулиці, на відстані до 150 метрів від будинку.

Також у великих містах України передбачається створення транспортно-пересадочних вузлів. Ці вузли повинні забезпечити максимально комфортну і швидку пересадку пасажирів з одного виду транспорту на інший. Вважається, що витрати часу на пересадки в таких транспортних вузлах не повинні перевищувати 10 хвилин, з урахуванням часу очікування транспорту.

Модернізувати хочуть і зупинки громадського транспорту, обладнавши їх електронним табло з розкладом руху, схемами, картами і туалетами. Деякі з цих змін вже впроваджуються в Україні, а деякі тільки планують реалізувати найближчим часом. ​