Хворих з туберкульозом і шизофренію виставлять на вулицю - медреформа в Україні

З 1 квітня 2020 року, тобто, менше ніж через два місяці, стартує другий етап медреформи. За принципом “гроші йдуть за пацієнтом” стануть фінансувати не тільки первинку, але і послуги вузьких фахівців, а також стаціонар і екстрену допомогу. Хворих з туберкульозом і шизофренію виставлять на вулицю.
Лікарям вузького профілю (неврологи, хірурги, Лори і інші) обіцяли, що з запуском нової схеми їх зарплати різко виростуть. А пацієнтам – що за лікування більше нічого не потрібно буде доплачувати, все профінансує держава.
Але поки незрозуміло, де на це візьмуться гроші.

Будуть “оптимізувати” також туберкульозні та психіатричні диспансери.
Виділене фінансування просто не дозволяє утримувати існуючі стаціонари з лікування цих захворювань.
Наприклад, як розповіли нам запорізькі медики, там готується закриття трьох з чотирьох міських туберкульозних лікарень, а 80% персоналу піде під скорочення. Після чого на все місто залишиться тільки 12 фтизіатрів і стільки ж медсестер цього профілю. Прийом хворих буде проводитися тільки на базі тубдиспансеру №3. Але і там удвічі скоротять кількість ліжко-місць (до 200). І це при тому, що Запоріжжя лідирує по країні за темпами поширення туберкульозу.
У Києві, за словами Кубанського, питання закриття туберкульозних диспансерів поки не варто, але столичні медустанови тільки днями стали автономними, тому, не виключено, що це питання ще буде підніматися.
Ще під час перебування главою МОЗ Уляна Супрун заявляла, що лікувати туберкульоз в стаціонарах, як це робиться в Україні, зовсім не обов’язково. Хворий може проходити курс і в домашніх умовах під наглядом сімейного лікаря. Тоді ж почалося скорочення фінансування тубдиспансерів.
Ну а зараз “оптимізація” вже навіть не обговорюється. На лікування туберкульозу держава пропонує всього трохи більше 20 тисяч гривень, тоді як, скажімо, лікування резистентних форм (стійких до медпрепаратів) може коштувати 150-165 тисяч гривень.
Але, як каже екс-головний санітарний лікар України Святослав Протас, в лікуванні туберкульозу – препарати лише одна умова. Не менш важливо просто нагодувати пацієнта, адже туберкульоз – соціальна хвороба. Поза тубдиспансерів багато просто не будуть лікуватися, а це значить, що різко погіршитися епідеміологічна ситуація з туберкульозу, яка в Україні і так стабільно важка.
“Інфекціоністи – вони як пожежники, завжди повинні бути готовими до складних випадків. І тут фінансування” гроші за пацієнтом “не зовсім підходить. Утримувати інфекційні відділення, туберкульозні диспансери дійсно дорого, але відмовлятися від них – просто небезпечно для суспільства”, – говорить Протас .
“Туберкульозників пропонують лікуватися у сімейних лікарів. Це при тому, що 80% таких хворих навіть не мають декларацій з докторами. А самі медики вже набрали собі по 2 тисячі цілком пристойних і особливо не хворіють пацієнтів. Чи стануть вони приймати хворого з туберкульозом. А якщо у того ще й відкрита форма, що буде, якщо він посидить в загальній черзі на прийом до сімейного лікаря “, – говорить Віктор Сердюк.
За схожою схемою збираються пустити і психіатричні лікарні – стаціонар тільки для гострого перебігу хвороби і на короткий період, далі – під спостереження сімейного лікаря або психіатра.
“Дивовижне” реформування “психіатричної системи, розпочате Уляною Супрун, триває. Головні лікарі психіатричних лікарень в ці дні отримують жорстку вказівку позбавлятися від пацієнтів, по своїм станом не потребують стаціонарного лікування. Таких в наших лікарнях близько 30%. Виконання цієї вказівки неминуче зробить кожного головного лікаря злочинцем. Оскільки наші психіатричні інтернати радянського зразка перевантажені, не можуть прийняти додаткових клієнтів, які потребують соціальної допомоги – даху над головою, їжі і хоча б мінімальної медичної підтримки “, – написав у відкритому листі до президента глава Асоціації психіатрів України Семен Глузман
Він також прогнозує наслідки “реформ” в психіатрії: “У найближчі місяці багато хто з них (психічно хворих – Ред. ) Будуть вмирати на вулицях від голоду і холоду. Нас чекають не тільки смерті психічно хворих людей на вулицях і площах, а й обумовлені хронічним голодом нападу психічно хворих людей на більш благополучних українських громадян з метою грабежу “, – пише Глузман.
“За психіатрії є кілька варіантів. Перший – скоротити на 40% персонал і тоді інші зможуть вийти на мінімальні зарплати при обіцяному фінансуванні галузі. Другий – працювати за скороченим графіком. Скажімо, 7-10 днів на місяць. Але як при цьому ще й лікувати хворих, які потребують постійного нагляду. у Чернігові, наприклад, після планованого закриття психіатричного інтернату 185 пацієнтів просто залишаться на вулиці – їм нікуди йти. Також загострюється питання забезпечення медпрепаратами. Зараз хворі отримують їх безкоштовно п рецептами. Але, якщо вони будуть лікуватися вдома, то ліки доведеться купувати самостійно, а реімбурсації (відшкодування вартості) по ним немає. Все це може призвести до того, що люди просто залишаться без лікування. Що, з урахуванням специфіки захворювання, просто соціально небезпечно ” , – говорить Сердюк.
Джерело

Коментарі

Додати коментар

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду